Грудень

Уночі мороз поволі

Інеєм упав на шлях...

Спотикається на полі

Місяць грудень по грудках.

І тому такий він гнівний,

Дружить з вітром крижаним.

А хуртеча рівно-рівно

Засипає слід за ним.

Сипле сніг мов стеле килим,

Щоб за груднем із дібров

Тим рипучим снігом білим

Рік Новий до нас ішов.

(Михайло Литвинець)

 День Знань 

Осінь...

 

Прощавай літечко, привіт рідна школо!

 

                                                          Весна

Цвітуть дерева ніжним цвітом,
Весна постукала в наш дім.
Вже небо світиться, як літом,
А за горою дощик, грім.

Луги, поля, пейзаж багатий,
Вже у гайочках чути спів.
Там поруч хор ворон носатих
Лякає з гілок голубів.

Затихло небо в час вечірній,
Заграла водами ріка.
Сидять в гнізді лелеки вірні,
У небі зірка, он яка!

Шумить, як дощ, весняний сад,
Так хочеться з тобою жити.
Усюди в тебе, весно, лад,
Чому тебе не полюбити?

автор Володимир Олійник