15 травня - Всесвітній День вишиванки.
Дякуємо тим, хто носить бронежилет поверх вишиванки. Завдяки вам ми живемо!
Слава Україні! Героям слава!

Дякуємо учням, батькам, вчителям за організацію акції "Щедра рукавичка", завдяки Ростислав Хрупчик смаколики їдуть на схід нашим захисникам.
Дякуємо ЗСУ
Слава Україні!
Героям Слава!

Ніколи не минеться мода на хустки.
Бабусі дістають зі скрині
Барвисті, ніби кольорові пелюсткИ,
Як символ – оберіг, святині.

Українська хустина - жіноча прикраса
Із роду до роду, не втрачена часом...

Я українка, тут моє коріння,
Тут моє серце, мова, почуття,
Тут перше слово, спогади безцінні,
Тут перші кроки до пошани й визнання,
Я українка, в мене сині очі
І так багато в серці доброти,
А ще, я точно знаю чого хочу
І досягаю власної мети,
Я українка, серцем і душею
Куди б мене в житті не повело,
Я завжди пам’ятаю рідну землю
І жовті колоски, що за вікном,
Я українка, я така багата
В мене є все, що треба для життя,
А головне, що поруч рідна, мама
І що найважливіше – це сім’я…
Я українка, і в неділю в ранці
До церкви із молитвою прийду,
Подякую за все, що зараз маю,
А ще, здоров’я в Бога попрошу,
Я українка, з вірою в майбутнє
І з посмішкою буду далі йти,
Я українка, що б там не казали
В моєму серці Україна назавжди!Автор: Марія Скочиліс

Українська хустка - це нетлінна пам'ять про наших мам, бабусь , прабабусь - берегинь українського роду. Тож нехай цей символ буде незмінним оберегом від усього злого і недоброго! Нехай кожна хустка, яку ви носите стане не лише елементом стилю, а й символом нашої національної гордості та єднання . Щасливої долі, україночки!( ЗДО " Малятко", директор Наталія Ішутіна)
#українська_хустина
#день_української_хустки

Сьогодні в приміщенні нашого ліцею відбувся благодійний ярмарок, приурочений Дню Захисника України, Дню українського козацтва.Дякуємо батькам, учням, вчителям та працівникам школи за активну участь і за приготування смаколиків!Спільними зусиллями зібрали 54 855 грн. на потреби ЗСУСлава Україні!Героям Слава!Щиро дякуємо ЗСУ!

Ми - за мир!(2024)

Національна руханка до дня вишиванки "Дякуємо ЗСУ"

Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
(О. Лупій)

Хустка в українській культурі та історії стала не просто атрибутом національного вбрання чи елементом одягу. Завдяки тому сенсу, яке в неї вкладали цілі покоління, вона має неймовірне значення, адже містить в собі ті символи та послання, що можуть зрозуміти лиш українці

«Україна»

Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі, й злі години
Ми для неї живемо,
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо...
(Володимир Самійленко)

У нас красивий, гарний край:

Квіти, море, річка, гай!

Рідне все: поля, діброви,

А сади які чудові!

Їх краса — це білий цвіт...

Ненька наша, Україна,

Адже ти для нас єдина!

(Дмитро Гонтар, акровірш)

«Блакить мою душу обвіяла...»

Блакить мою душу обвіяла,

Душа моя сонця намріяла,

Душа причастилася кротості трав

Добридень я світу сказав!

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля

Добридень тобі, Україно моя!

(Павло Тичина)

21 вересня - Міжнародний день миру

День вишиванки в нашому ліцеї

7 грудня - всесвітній день української хустки

Легенда "Наша земля"

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулися пізніше, але землі їм уже не дісталось. От вони й прийшли до Бога, а він у цей час моливсь, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там є все: річки, озера, ліси, пустелі. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні — то ворога».
Пішли наші предки на ту землю, оселились і живуть донині. А країну свою назвали Україною.

Старовинна легенда про українську мову, яку наші бабусі розповідали дітям

Ділив Бог між народами землю і дарував їм мови. Роздав все, що мав, і сів відпочивати. Аж тут пізно ввечері приходять козаки. Розуміють, що запізнилися. Високі, вусаті, чуби вітер розвіває – стали і мовчать.

– Де ж ви були, коли я всіх кликав?, – запитує.

Боже, вони від бусурманів світ захищали.

– Залишив я трохи землі для себе, – каже Господь. – Дарую цю землю вам, козаки.

І подарував нашим предкам Україну.

А мову? Не будуть козаки щасливі німими.

– Подарую їм свою мову, нехай розмовляють. А я буду завжди літати поруч і щебетати.

Кажуть, саме з того часу українську мову і стали називати солов’їною.

Моя Україна – це пісенька мами,

Розлогі лани колосяться хлібами,

Вишневі садочки, лелеки на хаті.

Купають ставочки хмарки пелехаті.

Моя Україна – то мамина ласка,

Червона калина, бабусина казка.

Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…

Я кращої в світі країни не знаю.

(Л. Савчук)

Молитва за Україну

Боже Великий! Боже Всесильний! Ми, грішні діти Твої, у смиренні сердець наших приходимо до Тебе і схиляємо голови наші. Отче! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших. Прийми нині, благаємо Тебе, щиру молитву нашу і подяку за безмежне милосердя Твоє до нас. Вислухай наші молитви і прийми благання змучених сердець наших. Благослови нашу Батьківщину Україну, волю та щастя їй дай.

Премилосердний Господи, хто вдається до Тебе з благанням, ласку Твою подай.

Благаємо Тебе, Боже Благий, за братів і сестер наших, що на засланні, у в'язницях, на тяжких роботах караються і мучаться. За вдовиць, за сиріт, за калік і немічних, і за тих, що Твого Милосердя та допомоги Твоєї потребують.

З'єднай нас усіх в єдину велику Христову сім'ю, щоб усі люди, як брати, славили Величне ім'я Твоє завжди – нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.