Сьогодні в приміщенні нашого ліцею відбувся благодійний ярмарок, приурочений Дню Захисника України, Дню українського козацтва.
Дякуємо батькам, учням, вчителям та працівникам школи за активну участь і за приготування смаколиків!
Спільними зусиллями зібрали 54 855 грн. на потреби ЗСУ
Слава Україні!
Героям Слава!
Щиро дякуємо ЗСУ!

Ми - за мир!(2024)

Національна руханка до дня вишиванки "Дякуємо ЗСУ"

Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
(О. Лупій)

Хустка в українській культурі та історії стала не просто атрибутом національного вбрання чи елементом одягу. Завдяки тому сенсу, яке в неї вкладали цілі покоління, вона має неймовірне значення, адже містить в собі ті символи та послання, що можуть зрозуміти лиш українці

«Україна»

Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі, й злі години
Ми для неї живемо,
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо...
(Володимир Самійленко)

У нас красивий, гарний край:

Квіти, море, річка, гай!

Рідне все: поля, діброви,

А сади які чудові!

Їх краса — це білий цвіт...

Ненька наша, Україна,

Адже ти для нас єдина!

(Дмитро Гонтар, акровірш)

«Блакить мою душу обвіяла...»

Блакить мою душу обвіяла,

Душа моя сонця намріяла,

Душа причастилася кротості трав

Добридень я світу сказав!

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля

Добридень тобі, Україно моя!

(Павло Тичина)

21 вересня - Міжнародний день миру

День вишиванки в нашому ліцеї

7 грудня - всесвітній день української хустки

Легенда "Наша земля"

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулися пізніше, але землі їм уже не дісталось. От вони й прийшли до Бога, а він у цей час моливсь, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там є все: річки, озера, ліси, пустелі. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні — то ворога».
Пішли наші предки на ту землю, оселились і живуть донині. А країну свою назвали Україною.

Старовинна легенда про українську мову, яку наші бабусі розповідали дітям

Ділив Бог між народами землю і дарував їм мови. Роздав все, що мав, і сів відпочивати. Аж тут пізно ввечері приходять козаки. Розуміють, що запізнилися. Високі, вусаті, чуби вітер розвіває – стали і мовчать.

– Де ж ви були, коли я всіх кликав?, – запитує.

Боже, вони від бусурманів світ захищали.

– Залишив я трохи землі для себе, – каже Господь. – Дарую цю землю вам, козаки.

І подарував нашим предкам Україну.

А мову? Не будуть козаки щасливі німими.

– Подарую їм свою мову, нехай розмовляють. А я буду завжди літати поруч і щебетати.

Кажуть, саме з того часу українську мову і стали називати солов’їною.

Моя Україна – це пісенька мами,

Розлогі лани колосяться хлібами,

Вишневі садочки, лелеки на хаті.

Купають ставочки хмарки пелехаті.

Моя Україна – то мамина ласка,

Червона калина, бабусина казка.

Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…

Я кращої в світі країни не знаю.

(Л. Савчук)

Молитва за Україну

Боже Великий! Боже Всесильний! Ми, грішні діти Твої, у смиренні сердець наших приходимо до Тебе і схиляємо голови наші. Отче! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших. Прийми нині, благаємо Тебе, щиру молитву нашу і подяку за безмежне милосердя Твоє до нас. Вислухай наші молитви і прийми благання змучених сердець наших. Благослови нашу Батьківщину Україну, волю та щастя їй дай.

Премилосердний Господи, хто вдається до Тебе з благанням, ласку Твою подай.

Благаємо Тебе, Боже Благий, за братів і сестер наших, що на засланні, у в'язницях, на тяжких роботах караються і мучаться. За вдовиць, за сиріт, за калік і немічних, і за тих, що Твого Милосердя та допомоги Твоєї потребують.

З'єднай нас усіх в єдину велику Христову сім'ю, щоб усі люди, як брати, славили Величне ім'я Твоє завжди – нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.