Булінг (насилля в шкільному середовищі) ми всі можемо допомогти це зупинити
«Булінг» – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи.
Булінг виникає у ситуації, в якій існує реальний чи уявний дисбаланс сил.
Наслідки булінгу виходять далеко за межі школи і шкільного двору. Якщо ви мати/батько чи опікун, дізнайтеся, на що ви повинні звертати увагу, що ви можете зробити, і куди ви можете звернутися за допомогою.
Чи це булінг, якщо моій дитині не завдано фізичного болю?
Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:
• фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності
• словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або сексуальна орієнтація
• соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток
• в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими
• електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.
Що таке електронний булінг або кібербулінг?
Це є електронне повідомлення, яке:
• використовується, щоб вивести з рівноваги, залякати або збентежити іншу особу;
• використовує електронну пошту, мобільні телефони, СМС і сайти соціальних мереж для залякування, настирного приставання, збентеження, соціального виключення і нанесення шкоди репутації і дружнім стосункам;
• включає приниження, образи і також може передбачати розповсюдження чуток, розкриття приватної інформації, фотографій або відео, або містити погрози завдати шкоду;
• завжди є агресивним і болючим.
Наприклад, якщо учень є жертвою булінгу і є збентежений в результаті розсилання електронного повідомлення про нього чи неї іншим учням школи, такий учень може не захотіти надалі відвідувати школу.
Булінг є неприпустимим незалежно від того в якій формі він виявляється.
Типи булінгу
Чи конфлікт є те ж саме, що і булінг?
Іноді люди плутають конфлікт із булінгом, але це є різні речі.
Конфлікт виникає, коли між двома чи кількома особами існує незгода, розбіжність думок або різні погляди. Конфлікт між учнями не завжди означає, що це є булінг. Діти у ранньому віці вчаться розуміти, що інші люди можуть мати іншу думку, ніж їх власна, але розвиток цієї здатності сприймати іншу точку зору потребує часу, і цей процес продовжується до початку повноліття.
При конфлікті кожна особа вільно висловлює свої погляди і дисбалансу сил немає. Кожна особа відчуває, що може вільно заявити свою точку зору. Те, як люди вирішують конфлікт, може зробити його позитивним або негативним.
Конфлікт стає негативним, коли особа поводиться агресивно і виявляє це болючими висловлюваннями чи діями. Після цього конфлікт стає агресивною взаємодією.
Конфлікт стає булінгом, лише коли він повторюється знову і знову, і існує дисбаланс сил. З часом може з’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфлікті, продовжує це робити або навіть загострює конфлікт. Особа, на яку спрямований агресивний конфлікт, може почуватися все менше і менше здатною висловити свою думку і все більше і більше безсилою. Саме тоді негативний конфлікт може перейти у булінг.
Школа буде реагувати на булінг і конфлікт по різному. Наприклад, у разі конфлікту працівник школи може спробувати зібрати учнів, щоб кожен з них розповів свою версію подій, і допомогти їм спільно вирішити ситуацію.
Наскільки серйозною проблемою є булінг?
Булінг є абсолютно неприпустимим. Він не повинен розглядатися просто як “період дорослішання”.
Наукові дослідження і досвід постійно підтверджують, що булінг – це серйозна проблема, яка має далекосяжні наслідки для учнів, які причетні, їх родин, ровесників і найближчої громади.
У дітей, що є жертвами, або тих, що застосовують булінг проти інших дітей, або й тих, що є водночас жертвами і нападниками булінгу, існує ризик виникнення чисельних емоційних проблем і проблем поведінки і стосунків з людьми. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.
Булінг має місце тоді, коли існує дисбаланс сил між людьми.
“Дисбаланс” може означати, що один з учнів є старшим за віком, належить до іншої раси або має більше друзів, ніж інший.
(Пеплер Д., Крейґ В., Коннолі Дж., Юйль А., МакМастер Л. і Джянґ Д. (2006). Погляд на булінг з точки зору розвитку. “Агресивна поведінка”, 32, ст. 376.)
Учні, які є жертвами булінгу, часто страждають від соціального неспокою, самотності, відчуження, фізичних хвороб і низької самооцінки. У них також можуть розвинутися фобії, агресивна поведінка або депресія. Деякі учні пропускають школу, їх успішність падає, або навіть зовсім кидають школу через булінг.
Діти і підлітки, які навчилися використовувати силу й агресію, щоб завдавати страждань іншим, можуть взагалі перестати бачити різницю між добром і злом. З часом вони можуть стати жорстокими дорослими. Саме тому важливо якомога раніше допомогти їм перестати знущатися над іншими.
Чи хлопці і дівчата проявляють булінг однаково?
Схильними до булінгу можуть бути як хлопці, так і дівчата. Хлопці частіше вдаються до фізичного булінгу, а дівчата у більшості випадків застосовують більш непрямі дії, такі як розповсюдження пліток про однокласників, або ж ізолювання останніх шляхом виключення із спільної діяльності або груп. Проте з віком, як хлопці, так і дівчата більше вдаються до словесного і соціального булінгу.
Як дізнатися, чи моя дитина/підліток є жертвою булінгу?
Мала дитина може і не знати слова “забіяка, той хто загрожує”, але вона розуміє, коли хтось поводиться підло, завдає їй болю, засмучує або залякує. Вона може про це вам не сказати, оскільки може турбуватися про те, що буде ще гірше, якщо вона “розкаже”, “пліткуватиме” або “видасть”.
Пліткувати і розповідати – в чому різниця?
Пліткувати – значить щось сказати про когось, щоб створити тому ускладнення.
Розповісти – значить отримати допомогу, коли вам чи вашому знайомому завдають шкоди, або коли ваше право або право такої особи на безпеку порушується.
(Федерація вчителів Онтаріо (OTF) та Центр попередження агресії в Онтаріо (COPA), Створення безпечних шкіл, січень 2012 р.)
Ваш підліток не обов’язково вам скаже, що виникла проблема, і може використати такий термін як “настирливе приставання” замість “булінгу” для опису такої поведінки. Підлітки часто воліють самі вирішувати свої проблеми. Вони можуть подумати, що це вас засмутить, що ви заберете їх технічні пристрої, такі як мобільний телефон, або їх може просто бентежити, якщо їх батьки втручатимуться.
За даними дослідження, проведеного у 2011 році Центром з питань наркозалежності та психічного здоров’я (Centre for Addiction and Mental Health, CAMH), майже кожен третій учень (29 %) каже, що був об’єктом булінгу у школі.
Навіть якщо ваша дитина про це не говорить, ви можете побачити ознаки того, що вона є об’єктом булінгу. Ось деякі ознаки, на які потрібно звертати увагу:
• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати чи почуватися хворими у шкільні дні.
• Вони можуть не хотіти брати участь у спільній діяльності чи соціальних заходах з іншими учнями.
• Вони можуть поводитися інакше, не так, як звичайно.
• Вони можуть раптом почати губити гроші чи особисті речі, або ж приходити додому у порваному одязі чи з поламаними речами і при цьому дають неймовірні пояснення.
• Підлітки, які є жертвами булінгу і/або приставань, можуть також почати говорити про те, щоб кинути школу, і починають пропускати заходи, в яких приймають участь інші учні.
Моя дитина є жертвою булінгу. Що мені робити?
• Вислухайте свою дитину і запевніть її, що вона має право бути у безпеці.
• Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте, що і коли трапилося.
• Допоможіть вашій дитині зрозуміти, що є різниця між “донести”, “пліткувати” чи “розповісти” і доповісти. Щоб доповісти, потрібна сміливість. Доповідають не для того, щоб створити проблеми для іншого учня, а для того, що захистити всіх учнів.
• Домовтеся про зустріч для бесіди з учителем вашої дитини/підлітка, іншим вчителем, якому ваша дитина/підліток довіряє, або директором чи заступником директора школи.
• Хоча це й важко, намагайтеся зберігати спокій, щоб ви могли підтримати вашу дитину і запланувати разом з нею порядок дій.
• Дотримуйтеся свого плану. Слідкуйте за поведінкою вашої дитини. Якщо ваші зустрічі з персоналом школи не допомогли зупинити булінг, прийдіть до школи ще раз і поговоріть з директором. Виконуйте ті кроки, що були узгоджені на зустрічі.
• Поговоріть з інструктором або тренером, якщо булінг має місце під час позашкільної діяльності чи спортивних заходів.
• Зверніться до поліції, якщо булінг містить кримінальну поведінку, таку як напад із сексуальною метою або застосування зброї, або якщо загроза безпеці вашої дитини знаходиться у самій громаді, а не у школі.
Як я можу допомогти своїй дитині справитися із булінгом?
Співпрацюючи зі школою, щоб допомогти своїй дитині чи підлітку подолати проблему булінгу, ви показуєте власним прикладом і відкрито заявляєте, що булінг – це погано.
Незалежно від віку, ви можете допомогти, заохочуючи свою дитину говорити з вами про булінг і даючи такі поради:
• Зберігай спокій і обійди ситуацію.
• Розкажи дорослому, якому ти довіряєш – вчителю, директору, водію шкільного автобуса чи завідувачці їдальні про те, що трапилося, або повідом про це анонімно.
• Поговори про це із своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося, що ти одинокий.
Чи може бути, що моя дитина є нападником булінгу проти інших?
Діти, які знущаються з інших, часом це роблять і вдома, і в школі. Придивляйтеся і прислухайтеся до того, що відбувається у вашій власній родині. Чи є ознаки того, що хтось з ваших дітей постійно ображає і залякує свого брата чи сестру?
Діти, які знущаються з інших, іноді можуть бути агресивними і погано поводитися вдома, вони можуть не виявляти поваги до домашніх правил. Якщо вас тривожить можливість того, що ваша дитина може бути нападником булінгу проти інших, приглядайтеся до того, як вона взаємодіє з братами чи сестрами і з друзями, коли вони приходять до вас додому. Якщо вона видається агресивною, не ладнає з іншими або не виявляє емпатії – це також можуть бути ознаки того, що вона займається булінгом інших у школі.
Діти, які фізично знущаються з інших учнів, також можуть приходити додому із синцями, подряпинами і порваним одягом. У них раптом може з’явитися більше грошей на витрати, ніж звичайно, або ж нові речі, які вони, зазвичай, не могли б собі дозволити. Вони також можуть “грубо говорити” про інших учнів.
Поведінка булінгу може розвиватися протягом тривалого часу в результаті великих змін, втрат чи негативних переживань у житті дитини чи підлітка. Чи хтось із ваших дітей нещодавно мав переживання такого роду?
Подумайте про те, як проблеми і конфлікти вирішуються у вашому домі. Чи ви розмовляєте про проблеми з позитивної точки вирішення як одна родина? Важливим засобом попередження булінгу є подати гарний особистий приклад і показати своїй дитині, як долати труднощі без використання сили чи агресії.
Також важливо розповісти своїм дітям, що таке булінг. Ви повинні описати різні типи булінгу і пояснити, що це є болючим і шкідливим. Дайте своїй дитині знати, що булінг – це погано, і що за будь-яких обставин це є неприпустимою поведінкою.
Емпатія – це здатність розуміти і поділяти емоції, які переживає інша особа. Вона розвивається у пізньому підлітковому віці і зазвичай не досягає повного розвитку аж до початку повноліття. У дитинстві проста форма емпатії з’являється, коли діти починають відчувати смуток, коли бачать, що інші люди засмучені.
Якщо моя дитина є жертвою булінгу, що я можу чекати від школи?
Школа повинна має методику, що дозволяє вам, учням та іншим людям анонімно повідомляти про інциденти булінгу. (написати листа до «Скриньки довіри» в психологічну службу, або на адресу школи)
Кожен страждає у разі булінгу, і кожен може допомогти йому запобігти. У 85 відсотках випадків булінг відбувається у присутності свідків. Те, що вони бачать, впливає на свідків. Хоча свідки можуть боятися і не бажають вплутуватися, тому що самі бояться стати мішенню або ще більше погіршити ситуацію для жертви булінгу, вони можуть повідомити про булінг анонімно.
Ви можете допомогти своїй дитині зрозуміти, що булінг є неприпустимим, і що вона може допомогти його зупинити, коли повідомить про нього дорослому або зробить це анонімно.
Виховання здорових стосунків може допомогти зупинити булінг.
Попередження булінгу та втручання у разі такого інциденту – це більше, ніж просто його припинення.
Це сприяє також розвитку здорових стосунків. Здорові стосунки передбачають взаємодію між людьми на основі взаємної поваги, чи то особисто, чи через Інтернет. Метою є надання допомоги у забезпеченні того, щоб усі учні мали здорові, безпечні, засновані на взаємній повазі і доброзичливі стосунки з усіма людьми в їх житті.
Вчителі, батьки та інші дорослі надають підтримку і дають особистий приклад дітям, показуючи їм, якими мають бути здорові стосунки. Позитивні стосунки дітей з іншими дітьми залежать від позитивних стосунків із дорослими.
Учні, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті. Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної і приязної атмосфери у школі.
ПЛАН.
1.Обговорення ситуації.
2.Бліц-турнір на тему” Ти і закон”.
- Поважати і любити свое оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас.
- Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.
- Бути толерантним до людей. Поважати та допомогати їм.
- Дотримуватись режиму харчування. Вживати корисні продукти. Поважати працю кухарів.
- Дотримуватись правил моральної поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не створювати ситуацій, які призводять до порушення закону.
- Сумлінно навчатись, активно працювати на уроках, готуватись самотужки, старанно виконувати домашні завдання.
- Дотримуватись правил моральної етики, організувати дозвілля так щоб воно приносило користь та не заважало іншим.
- Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висвітлювати свої думки. Не нав’язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.
- Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висвітлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету.
- Цінувати і дбати про свое здоров’я.
- З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.
- Не ображати та не принижувати оточуючих.
БУЛІНГ: ПОРАДИ БАТЬКАМ,
УЧИТЕЛЯМ ТА ДІТЯМ
Згідно з дослідженнями, 24% українських дітей хоча б раз
стикались із цькуванням у школі. З них менше половини розповідало про цей
досвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто булінг призводить до непоправних наслідків,
а тому останнім часом у світі активно говорять про те, як зупинити шкільне
насилля.
Як побороти булінг:
інструкція для дітей, батьків та вчителів
Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для
дітей та дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на
прояви цькування.
ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ
ЙОГО ПРИЧИНИ
Булінг –
це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по
відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і
психологічним впливом.
Кривдники
можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не
вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з
думкою більшості, тощо.
Яскравими
прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до
колективу, шантаж та навіть побиття.
"Успіхи
у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати
основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також
той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи,
навпаки, провокативно", – зауважують психологи.
Частіше
за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому
немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на
це увагу.
ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА
СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ
Булінг супроводжується реальним
фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять,
шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють
особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
У ситуації булінгу завжди беруть
участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто
спостерігають.
Якщо булінг відбувся,
він може повторюватися багато разів.
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ
ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ
Перше,
що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі,
а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона
відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути
більш уважними до проявів булінгу.
Якщо
ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи,
перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути
не у банальних лінощах. Також до видимих
наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту,
тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може
почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від
агресора.
Якщо
цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову.
Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у
тому, що вона стала жертвою булінгу.
Розкажіть
дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити
про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям.
Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя
друга/подруги.
Також не
слід у розмові з дитиною використовувати
такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та
вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись"
та інші. Це тільки погіршить ситуацію.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ
ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ
Перше
і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям,
знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.
Інколи
допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з
цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого
ти ходиш на додаткові заняття.
Також не
слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше,
що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто
якось відрізнятись від оточуючих.
Якщо
цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора
школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію
батьків.
Якщо
у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити
відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ
ЦЬКУВАННЯ
Якщо
цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих:
вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.
Якщо
твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у
ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують
твоєї підтримки.
У
жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та
висміювати проблеми свого друга чи подруги.
Якщо
ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не
проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не
слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі
постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У
таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження
слабших за себе.
Деякі
діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття
переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось
вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть
контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного
насильства.
Спробуйте
повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків
дитини.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ
ЦЬКУЄШ ТИ
Зрозумій, булінг –
це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на
краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому,
а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть
здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій
людині.
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА
ЦЬКУЄ ІНШИХ
Ми
вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а
тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто
ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших,
увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
Відверто
поговоріть з
нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як
реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або
"він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів,
а не на своїх припущеннях.
Не
применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики
завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми
агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина
дитинства".
Ретельно
поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться:
цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування,
висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або
підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки,
псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
Спокійно поясніть
дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім
оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на
всіх учасників.
Дайте
зрозуміти дитині,
що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете
терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину
зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви
тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається
змінити ситуацію.
Загрози
і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це
припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і
невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини,
яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від
почуттів іншої людини.
Пам'ятайте,
що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на
емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.
